Медіація – це ефективний метод вирішення конфліктів, який все більше набирає популярності в Україні. З метою закріплення цього напрямку у правовій системі країни, урядом був прийнятий “Закон про медіацію”. У цьому пості ми розглянемо основні положення цього законодавчого акту та його вплив на розвиток медіації в Україні.
Закон України “Про медіацію”
Закон України “Про медіацію” був прийнятий Верховною Радою України 24 вересня 2020 року і набув чинності 22 жовтня 2020 року.
Цей Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, кримінальних, а також у справах про адміністративні правопорушення.
Закон встановлює такі основні принципи медіації:
- добровільність участі сторін у медіації;
- справедливість;
- конфіденційність;
- рівність прав сторін;
- нейтральність медіатора;
- конструктивність переговорного процесу;
- пошук взаємоприйнятного рішення.
Закон визначає такі види медіації:
добровільна медіація – це медіація, яка проводиться за згодою сторін конфлікту;примусова медіація – це медіація, яка проводиться за рішенням суду або іншого органу, уповноваженого законом.
Закон встановлює такі вимоги до медіатора:
- медіатор має бути повнолітньою дієздатною фізичною особою;
- медіатор має бути обізнаним із законодавством та має мати досвід у вирішенні конфліктів;
- медіатор повинен бути нейтральним та неупередженим;
- медіатор повинен дотримуватися конфіденційності медіаційного процесу.
Закон визначає такі права та обов’язки сторін у медіаційному процесі:
- сторони мають право на добровільну участь у медіації, а також на вибір медіатора;
- сторони мають право на рівне ставлення до них у медіаційному процесі;
- сторони мають право на отримання інформації від медіатора;
- сторони мають право на ведення переговорів та укладення угоди в медіаційному процесі;
- сторони мають право відмовитися від медіації на будь-якому етапі медіаційного процесу.
Закон визначає такі права та обов’язки медіатора:
- медіатор має сприяти сторонам у досягненні взаємоприйнятного рішення;
- медіатор має бути нейтральним та неупередженим;
- медіатор має дотримуватися конфіденційності медіаційного процесу;
- медіатор має інформувати сторони про їхні права та обов’язки в медіаційному процесі.
Закон встановлює такі наслідки укладення угоди в медіаційному процесі:
- угода в медіаційному процесі має силу судового рішення;
- угода в медіаційному процесі не може бути оскаржена в суді;
- угода в медіаційному процесі може бути виконана в примусовому порядку.
Закон визначає такі гарантії реалізації прав і обов’язків сторін у медіаційному процесі:
- держава забезпечує доступ до медіації;
- держава сприяє розвитку медіації;
- держава здійснює контроль за проведенням медіації.
Закон є важливим кроком у розвитку медіації в Україні. Він сприяє поширенню медіації як ефективного способу вирішення спорів.